меблювальник

МЕБЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат і т. ін.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меблювальник — меблюва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. меблювальник — МЕБЛЮВАЛЬНИК – МЕБЛЯР, МЕБЛЬОВИК, МЕБЕЛЬНИК Меблювальник, -а. Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат тощо). Мебляр, -а, мебльовик, -а, мебельник, -а. Майстер, який виготовляє меблі; працівник меблевого виробництва. Літературне слововживання
  3. меблювальник — -а, ч. Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. меблювальник — МЕБЛЮВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається меблюванням (квартир, кімнат і т. ін.). Словник української мови у 20 томах