медицина
МЕДИЦИ́НА, и, ж.
1. Сукупність наук про хвороби, їх лікування та запобігання їм.
В 1892 р. я зложив у Дрогобичі іспит зрілості і .. виїхав до Кракова вчитися медицини (В. Стефаник);
Космічна медицина виникла коли почали запускати в космічних ракетах різних тварин (з наук. літ.).
2. перен., розм. Про лікарів, медичних працівників.
[Христина Архипівна:] Нема лікаря, нема і фершала [фельдшера]. Втекли ще вчора, втекла уся медицина (О. Корнійчук).
3. заст. Медичний факультет.
Був у мене Петров; переводиться в Дерпт на медицину, чистий вічний студент (Леся Українка).
(1) Наро́дна медици́на – народні засоби лікування хвороб.
Соснова живиця в народній медицині Західної України в стародавні часи призначалася для приймання всередину при туберкульозі легень (з наук.-попул. літ.);
Досвід лікування різних хвороб так званими “народними засобами”, що передається з покоління в покоління, відомий під назвою народної медицини (з наук. літ.);
(2) Спорти́вна медици́на – галузь медицини, що вивчає вплив на організм людини фізичної культури й спорту.
△ (3) Ква́нтова медици́на – галузь експериментальної і клінічної медицини, пов'язана із застосуванням електромагнітних хвиль, для лікування та діагностики.
Словник української мови (СУМ-20)