медицина
МЕДИЦИ́НА, и, ж.
1. Сукупність наук про хвороби, їх лікування та запобігання їм.
В 1892 р. я зложив у Дрогобичі іспит зрілості і .. виїхав до Кракова вчитися медицини (В. Стефаник);
Космічна медицина виникла коли почали запускати в космічних ракетах різних тварин (з наук. літ.).
2. перен., розм. Про лікарів, медичних працівників.
[Христина Архипівна:] Нема лікаря, нема і фершала [фельдшера]. Втекли ще вчора, втекла уся медицина (О. Корнійчук).
3. заст. Медичний факультет.
Був у мене Петров; переводиться в Дерпт на медицину, чистий вічний студент (Леся Українка).
(1) Наро́дна медици́на – народні засоби лікування хвороб.
Соснова живиця в народній медицині Західної України в стародавні часи призначалася для приймання всередину при туберкульозі легень (з наук.-попул. літ.);
Досвід лікування різних хвороб так званими “народними засобами”, що передається з покоління в покоління, відомий під назвою народної медицини (з наук. літ.);
(2) Спорти́вна медици́на – галузь медицини, що вивчає вплив на організм людини фізичної культури й спорту.
△ (3) Ква́нтова медици́на – галузь експериментальної і клінічної медицини, пов'язана із застосуванням електромагнітних хвиль, для лікування та діагностики.
Значення в інших словниках
- медицина — медици́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- медицина — [меидиецина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
- медицина — -и, ж. 1》 Система наукових знань та практичної діяльності, метою яких є зміцнення та збереження здоров'я, продовження життя людей, попередження та лікування захворювань людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- медицина — медици́на ліки (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- медицина — (-и) ж.; мол.; жарт. Горілка. ПСУМС, 44. Словник жарґонної лексики української мови
- медицина — медици́на (від лат. medicina – наука лікувати) система наукової і практичної діяльності, спрямована на зміцнення та охорону здоров’я людини, продовження її життя, запобігання хворобам та лікування хворих. Словник іншомовних слів Мельничука
- медицина — Комплекс наук і практичних умінь, спільною метою яких є охорона людського здоров'я; займається дослідженням будови та функцій організму, діагностикою, лікуванням, профілактикою захворювань, організацією охорони здоров'я. Універсальний словник-енциклопедія
- медицина — Медици́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- медицина — МЕДИЦИ́НА, и, ж. 1. Сукупність наук про хвороби, їх лікування та запобігання їм. В 1892 р. я зложив у Дрогобичі іспит зрілості і.. виїхав до Кракова вчитися медицини (Стеф. Словник української мови в 11 томах