1. Словник української мови у 20 томах

медитувати

МЕДИТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., книжн.

Займатися медитацією.

Зав'язавши очі чорною пов'язкою, він усівся на майдані, скрестивши ноги, і став медитувати (із журн.);

Даоські методи психотренінгу дають можливість медитувати не лише в непорушній позі, але й у рухові (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медитувати — медитува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. медитувати — див. мислити Словник чужослів Павло Штепа
  3. медитувати — Медитува́ти, -ту́ю, -єш гл. = метикувати. Думають кожен своє. Пан лежить, дивиться на небо та й медитує. КС. 1883. III. 671. Словник української мови Грінченка