медичний
МЕДИ́ЧНИЙ, а, е.
Стос. до медицини (у 1 знач.).
Професор – медичне “світило”. Старий, поважний.., але не дуже неприступний (Леся Українка);
Наталя безпорадно озирнулась. Її медичні знання були вичерпані (О. Донченко);
– Молода? – Молода, дівчина. Позаторік закінчила медичний інститут у Києві (А. Головко);
// Стос. до діяльності лікаря; лікарський.
Він [лікар] веде боротьбу з темнотою, з забобонами, з ворогуванням селянина до інтелігента, організує дешеву медичну поміч... (М. Коцюбинський);
Володька Беркут був недокрівний, кволенький і дивно, як його не забракували на медичному огляді під час прийому до [військової] школи (С. Добровольський);
// Який застосовується в лікуванні; лікувальний.
Медичні препарати;
// у знач. ім. меди́чний, ного, ч., розм. Медичний інститут.
А чи так багато глузду в тому, що вона ось поїде оббивати пороги в медичний? (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)