медоточивий
МЕДОТОЧИ́ВИЙ, а, е, заст.
Облесливий, нудотно-солодкий.
А словами, Медоточивими устами Цілуються і часу ждуть, Чи швидко брата в домовині З гостей на цвинтар понесуть? (Т. Шевченко);
Князь кинувся, мов голий у кропиві. Та генерал немов того й не бачив І далі лив слова медоточиві (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)