Словник української мови у 20 томах

медунка

МЕДУ́НКА, и, ж.

Трав'яниста рослина родини шорстколистих з дрібними запашними квітками рожевого, фіолетового або синього кольору.

Духмяно пахнуть медунка і конвалії (В. Кучер);

Зміна кольору пелюсток залежить у медунок від реакції клітинного соку. У молодих квіток вона кислотна, у старих – лужна (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. медунка — меду́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. медунка — -и, ж. Трав'яниста рослина родини шорстколистих із дрібними запашними квітками рожевого, фіолетового або синього кольору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Медунка — Меду́нка = Медова пече́ра ( → медовий)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. медунка — Медоносна рослина родини шорстколистих, поширена в лісах і чагарниках Євразії; квітки дзвіночкоподібні, червоні, згодом червоно-фіолетові; в Україні м. темна — лікарська рослина та медонос.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. медунка — МЕДУ́НКА, и, ж. (Pulmonaria L.). Трав’яниста рослина родини шорстколистих з дрібними запашними квітками рожевого, фіолетового або синього кольору.  Словник української мови в 11 томах
  6. медунка — Меду́нка, -ки ж. 1) раст. a) Pulmonaria angustifolia L. ЗЮЗО. І. 133. б) Pulm. azurea Bess. Ibid, в) Pulm. officinalis L. Ibid, г) Cytissus nigricans. Лв. 98. д) Lychnis. Лв. 100. 2) Родъ сладкой груши. Вх. Зн. 36. 3) Ласковая женщина.  Словник української мови Грінченка