Словник української мови у 20 томах

медуниця

МЕДУНИ́ЦЯ, і, ж., діал.

Медунка.

На межі, зарослій всілякою травою, виглядав дрібненький ряст, чепурилась червона медуниця (Н. Кобринська);

Пахнуть липа, медуниця, багряніє мак (В. Сосюра).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. медуниця — медуни́ця іменник жіночого роду медунка діал.  Орфографічний словник української мови
  2. медуниця — -і, ж., діал. Медунка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. медуниця — МЕДУНИ́ЦЯ, і, ж., діал. Медунка. На межі, зарослій всілякою травою, виглядав дрібненький ряст, чепурилась червона медуниця (Кобр., Вибр., 1954, 46); Пахнуть липа, медуниця, багряніє мак (Сос., Поезія, 1961, 24).  Словник української мови в 11 томах
  4. медуниця — Медуни́ця, -ці ж. раст. а) = медунка 1. ЗЮЗО. І. 133. б) Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 137. Thalictrum angustifolium. ЗЮЗО. І. 138.  Словник української мови Грінченка