медяник

МЕДЯ́НИ́К, я́ника́, ч.

Медовий коржик.

Шматок чорного засохлого хліба, що ви ледве вгризете його зубами, здається краще [кращим від] найсолодшого медяника (Панас Мирний);

– Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! – гукав Бульба услід жінці. – Нам не треба пампушок, медяників... маковників та всяких там пундиків! (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. медяник — медя́ни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. медяник — -яника, ч. Медовий коржик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. медяник — КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком).  Словник синонімів української мови
4. медяник — Медяни́к і медівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. медяник — МЕ́ДЯНИ́К, я́ника́, ч. Медовий коржик. Шматок чорного засохлого хліба, що ви ледве вгризете його зубами, здається краще найсолодшого медяника (Мирний, IV, 1955, 320); — Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! — гукав Бульба услід жінці.  Словник української мови в 11 томах