Значення в інших словниках
-
медяник —
медя́ни́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
медяник —
МЕДЯ́НИ́К, я́ника́, ч. Медовий коржик. Шматок чорного засохлого хліба, що ви ледве вгризете його зубами, здається краще [кращим від] найсолодшого медяника (Панас Мирний); – Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! – гукав Бульба услід жінці.
Словник української мови у 20 томах
-
медяник —
КОРЖ (плоский круглий виріб з прісного тіста), ОПРІ́СНОК (ОПРІ́СНИК) заст.; МАКІВНИ́К, МАКОРЖЕ́НИК розм., МАКОВИ́К розм., МАТОРЖЕ́НИК діал. (з маком); МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К (медовий); ШУЛИ́К, ЛАМАНЕ́ЦЬ розм. (перев. у мн. — политі медом з розтертим маком).
Словник синонімів української мови
-
медяник —
Медяни́к і медівни́к, -ка́; -ники́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
медяник —
МЕ́ДЯНИ́К, я́ника́, ч. Медовий коржик. Шматок чорного засохлого хліба, що ви ледве вгризете його зубами, здається краще найсолодшого медяника (Мирний, IV, 1955, 320); — Іди, іди та постав нам мерщій на стіл усе, що є! — гукав Бульба услід жінці.
Словник української мови в 11 томах