медяно
МЕ́ДЯНО.
1. Присл. до ме́дяни́й.
Од клуні з ожередів медяно пахла свіжа житня солома (А. Головко).
2. перен., розм. Легко і приємно; солодко.
– Я добре знаю, що оце не стало Пилипа, то Прісьці не медяно прийдеться прожити (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)