медяно
МЕ́ДЯНО.
1. Присл. до ме́дяни́й.
Од клуні з ожередів медяно пахла свіжа житня солома (А. Головко).
2. перен., розм. Легко і приємно; солодко.
– Я добре знаю, що оце не стало Пилипа, то Прісьці не медяно прийдеться прожити (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- медяно — ме́дяно прислівник солодко незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- медяно — 1》 Присл. до медяний 2). 2》 перен., розм. Легко і приємно; солодко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- медяно — МЕ́ДЯНО. 1. Присл. до ме́дяни́й 2. Од клуні з ожередів медяно пахла свіжа житня солома (Головко, ІІ, 1957, 145). 2. перен., розм. Легко і приємно; солодко. — Я добре знаю, що оце не стало Пилипа, то Прісьці не медяно прийдеться прожити (Мирний, III, 1954, 36). Словник української мови в 11 томах
- медяно — Медяно нар. 1) Сладко. 2) Сладко, легко, пріятно. Та й мені не медяно гроші достаються. Не стало Пилипа, то й Прісці не медяно прийдеться. Мир. Пов. І. 141. Словник української мови Грінченка