1. Словник української мови в 11 томах

медяно

МЕ́ДЯНО.

1. Присл. до ме́дяни́й 2.

Од клуні з ожередів медяно пахла свіжа житня солома (Головко, ІІ, 1957, 145).

2. перен., розм. Легко і приємно; солодко.

— Я добре знаю, що оце не стало Пилипа, то Прісьці не медяно прийдеться прожити (Мирний, III, 1954, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медяно — ме́дяно прислівник солодко незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. медяно — 1》 Присл. до медяний 2). 2》 перен., розм. Легко і приємно; солодко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. медяно — МЕ́ДЯНО. 1. Присл. до ме́дяни́й. Од клуні з ожередів медяно пахла свіжа житня солома (А. Головко). 2. перен., розм. Легко і приємно; солодко. – Я добре знаю, що оце не стало Пилипа, то Прісьці не медяно прийдеться прожити (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. медяно — Медяно нар. 1) Сладко. 2) Сладко, легко, пріятно. Та й мені не медяно гроші достаються. Не стало Пилипа, то й Прісці не медяно прийдеться. Мир. Пов. І. 141. Словник української мови Грінченка