Словник української мови у 20 томах

медіація

МЕДІА́ЦІЯ, ї, ж.

1. дипл. Міжнародне посередництво, мирний спосіб розв'язання міжнародних конфліктів за допомогою держави, яка не бере участі у конфлікті.

2. Альтернатива судовій процедурі розв'язання конфліктів за допомогою посередника.

Метод медіації може бути застосовано при обопільній згоді сторін. Він використовується для розв'язання найрізноманітніших конфліктних ситуацій, де сторони конфлікту не спроможні досягнути згоди або компромісу самостійно (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. медіація — медіа́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. медіація — 1. Посередництво як метод діалектичного вирішення протиріч між одиничним і загальним, людиною і природою, індивідом і суспільством, суб’єктом і об’єктом.  Словник із соціальної роботи
  3. медіація — -ї, ж. Міжнародне посередництво, мирний спосіб розв'язання міжнародних конфліктів за допомогою держави, яка не бере участі у конфлікті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. медіація — медіа́ція (від лат. mediatio – посередництво) в міжнародному праві один із засобів мирного розв’язання спорів між двома державами при посередництві третьої держави або міжнародної організації, а також особи, яка не брала участі в спорі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. медіація — Посередництво у суперечці з метою погодження сторін; у міжнародному праві процедура розв'язання суперечок, при якій конфліктуючі сторони вдаются по допомогу до третьої держави або міжнародних організацій.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. медіація — МЕДІА́ЦІЯ, ї, ж. Міжнародне посередництво, мирний спосіб розв’язання міжнародних конфліктів за допомогою держави, яка не бере участі у конфлікті.  Словник української мови в 11 томах
  7. медіація — рос. медиация у міжнародному праві один із засобів мирного розв'язання міжнародних суперечностей, спорів за участю третьої держави.  Eкономічна енциклопедія