медіація

1. Посередництво як метод діалектичного вирішення протиріч між одиничним і загальним, людиною і природою, індивідом і суспільством, суб’єктом і об’єктом. 2. Посередництво, мирний спосіб вирішення суперечок за сприяння третьї сторони, яка безпосередньо не бере участі у суперечці.

англ. mediation; нім. Mediation f=, -en; угор. mediáció; рос. медиация.

Значення в інших словниках

1. медіація — медіа́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. медіація — -ї, ж. Міжнародне посередництво, мирний спосіб розв'язання міжнародних конфліктів за допомогою держави, яка не бере участі у конфлікті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. медіація — МЕДІА́ЦІЯ, ї, ж. 1. дипл. Міжнародне посередництво, мирний спосіб розв'язання міжнародних конфліктів за допомогою держави, яка не бере участі у конфлікті. 2. Альтернатива судовій процедурі розв'язання конфліктів за допомогою посередника.  Словник української мови у 20 томах
4. медіація — медіа́ція (від лат. mediatio – посередництво) в міжнародному праві один із засобів мирного розв’язання спорів між двома державами при посередництві третьої держави або міжнародної організації, а також особи, яка не брала участі в спорі.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. медіація — Посередництво у суперечці з метою погодження сторін; у міжнародному праві процедура розв'язання суперечок, при якій конфліктуючі сторони вдаются по допомогу до третьої держави або міжнародних організацій.  Універсальний словник-енциклопедія
6. медіація — МЕДІА́ЦІЯ, ї, ж. Міжнародне посередництво, мирний спосіб розв’язання міжнародних конфліктів за допомогою держави, яка не бере участі у конфлікті.  Словник української мови в 11 томах
7. медіація — рос. медиация у міжнародному праві один із засобів мирного розв'язання міжнародних суперечностей, спорів за участю третьої держави.  Eкономічна енциклопедія