мельник
МЕ́ЛЬНИК, а, ч.
Власник млина або той, хто працює в млині; мірошник.
У перетику ходила По оріхи, Мірошника полюбила Для потіхи. Мельник меле, шеретує, Обернеться, поцілує Для потіхи (Т. Шевченко);
Мені снилось: я мельник в старому млині... Уночі затихають колеса (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)