мельник
МЕ́ЛЬНИК, а, ч. Власник млина або той, хто працює в млині; мірошник.
У перетику ходила По оріхи, Мірошника полюбила Для потіхи. Мельник меле, шеретує, Обернеться, поцілує Для потіхи (Шевч., II, 1953, 140);
Мені снилось: я мельник в старому млині… Уночі затихають колеса (Рильський, І, 1960, 137).
Словник української мови (СУМ-11)