мережка
МЕРЕ́ЖКА, и, ж.
1. Ажурний візерунок, зроблений на місці висмикнутих із тканини ниток.
Був і дівчачий товар: стрічки, .. запаски, кораблики, рушники, і шиті, і з мережками (Г. Квітка-Основ'яненко);
Шила хрестиком ще й мережкою, Як ходив ти до мене стежкою (Л. Забашта);
* Образно. Ой у лісі, в лісі Заячі мережки, Зацвітають на горісі Золоті сережки (М. Стельмах);
* У порівн. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, – неначе мережки на рушнику (О. Стороженко);
// заст. Мереживо (у 1 знач.).
Одсувались комоди і звідти викидались тонкі сорочки, такі чудні і легкі, наче пушинки, з свистом дерлися рядна, літали, мов павутиння, мережки (М. Коцюбинський);
// рідко. Різьблення на дереві.
2. перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий візерунок.
Ніч. З неба дивиться місяць. Берестки, тополі стоять, застиглі в сріблі. Мережки скрізь рябіють по улиці (А. Тесленко);
Коричневогрудий [зяблик], сам рожевий, з тонкою білою мережкою на крилах, він весь ніби сяяв на сонці (О. Копиленко);
* Образно. Розплітається уранці Срібних снів мережка (О. Олесь);
Уляна на плечі несла лопату, а в голові мережку юних мрій (С. Чорнобривець).
3. Те саме, що ви́шивка.
Ви навчіть мене вишивки, мамо! І навчіть мене, рідная, так, Щоб з мережки живими словами Промовляли волошки і мак (Т. Масенко);
Спогади спліталися в барвну мережку, мов на білій, вишитій заполоччю сорочці (П. Загребельний);
// Барвиста оздоба, що нагадує вишивку.
Ще і лози червоної добув, Щоб .. на краях зробить мережку (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)