мережка

МЕРЕ́ЖКА, и, ж.

1. Ажурний візерунок, зроблений на місці висмикнутих із тканини ниток.

Був і дівчачий товар: стрічки, .. запаски, кораблики, рушники, і шиті, і з мережками (Г. Квітка-Основ'яненко);

Шила хрестиком ще й мережкою, Як ходив ти до мене стежкою (Л. Забашта);

* Образно. Ой у лісі, в лісі Заячі мережки, Зацвітають на горісі Золоті сережки (М. Стельмах);

* У порівн. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, – неначе мережки на рушнику (О. Стороженко);

// заст. Мереживо (у 1 знач.).

Одсувались комоди і звідти викидались тонкі сорочки, такі чудні і легкі, наче пушинки, з свистом дерлися рядна, літали, мов павутиння, мережки (М. Коцюбинський);

// рідко. Різьблення на дереві.

2. перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий візерунок.

Ніч. З неба дивиться місяць. Берестки, тополі стоять, застиглі в сріблі. Мережки скрізь рябіють по улиці (А. Тесленко);

Коричневогрудий [зяблик], сам рожевий, з тонкою білою мережкою на крилах, він весь ніби сяяв на сонці (О. Копиленко);

* Образно. Розплітається уранці Срібних снів мережка (О. Олесь);

Уляна на плечі несла лопату, а в голові мережку юних мрій (С. Чорнобривець).

3. Те саме, що ви́шивка.

Ви навчіть мене вишивки, мамо! І навчіть мене, рідная, так, Щоб з мережки живими словами Промовляли волошки і мак (Т. Масенко);

Спогади спліталися в барвну мережку, мов на білій, вишитій заполоччю сорочці (П. Загребельний);

// Барвиста оздоба, що нагадує вишивку.

Ще і лози червоної добув, Щоб .. на краях зробить мережку (Л. Глібов).