мережка

МЕРЕ́ЖКА, и, ж.

1. Ажурний узор, зроблений на місці висмикнутих із тканини ниток.

Був і дівчачий товар: стрічки, .. запаски, кораблики, рушники, і шиті і з мережками (Кв.-Осн., II, 1956, 13);

Шила хрестиком ще й мережкою, Як ходив ти до мене стежкою (Забашта, Квіт.., 1960, 116);

*Образно. Ой у лісі, в лісі Заячі мережки, Зацвітають на горісі Золоті сережки (Стельмах, V, 1963, 309);

*У порівн. Навіконники і наличники на дверях з вирізками і зарубками, — неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226);

// заст. Мереживо (у 1 знач.).

Одсувались комоди і звідти викидались тонкі сорочки, такі чудні і легкі, наче пушинки, з свистом дерлися рядна, літали, мов павутиння, мережки (Коцюб., II, 1955, 89);

// рідко. Різьблення на дереві.

2. перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий узор.

Ніч. З неба дивиться місяць. Берестки, тополі стоять, застиглі в сріблі. Мережки скрізь рябіють по улиці (Тесл., Вибр., 1950, 156);

Коричневогрудий [зяблик], сам рожевий, з тонкою білою мережкою на крилах, він весь ніби сяяв на сонці (Коп., Як вони.., 1961, 26);

*Образно. Розплітається уранці Срібних снів мережка (Олесь, Вибр., 1958, 230);

Уляна на плечі несла лопату, а в голові мережку юних мрій (Чорн., Потік.., 1956, 45).

3. Те саме, що ви́шивка.

Ви навчіть мене вишивки, мамо! І навчіть мене, рідная, так, Щоб з мережки живими словами Промовляли волошки і мак (Мас., Сорок.., 1957, 47);

Спогади спліталися в барвну мережку, мов на білій, вишитій заполоччю сорочці (Загреб., Європа. Захід, 1961, 180);

// Барвиста оздоба, що нагадує вишивку.

Ще і лози червоної добув, Щоб .. на краях зробить мережку (Гл., Вибр., 1957, 219).