мерехтливо
МЕРЕХТЛИ́ВО.
Присл. до мерехтли́вий.
Бронзові свічники по кутках мерехтливо блимали вогниками і химерні тіні гойдалися через усю стіну (Н. Рибак);
Навкруги густішала й густішала темнота, .. і єдиним джерелом світла були тоді зорі, що мерехтливо переливалися вгорі (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)