мерехтливо

МЕРЕХТЛИ́ВО. Присл. до мерехтли́вий.

Бронзові свічники по кутках мерехтливо блимали вогниками і химерні тіні гойдалися через усю стіну (Рибак, Опов., 1949, 163);

Навкруги густішала й густішала темнота, .. і єдиним джерелом світла були тоді зорі, що мерехтливо переливалися вгорі (Скл., Карпати, 1954, 47).

Значення в інших словниках

1. мерехтливо — мерехтли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. мерехтливо — Присл. до мерехтливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мерехтливо — МЕРЕХТЛИ́ВО. Присл. до мерехтли́вий. Бронзові свічники по кутках мерехтливо блимали вогниками і химерні тіні гойдалися через усю стіну (Н. Рибак); Навкруги густішала й густішала темнота, .. і єдиним джерелом світла були тоді зорі, що мерехтливо переливалися вгорі (С. Скляренко).  Словник української мови у 20 томах