мерехтливо

МЕРЕХТЛИ́ВО. Присл. до мерехтли́вий.

Бронзові свічники по кутках мерехтливо блимали вогниками і химерні тіні гойдалися через усю стіну (Рибак, Опов., 1949, 163);

Навкруги густішала й густішала темнота, .. і єдиним джерелом світла були тоді зорі, що мерехтливо переливалися вгорі (Скл., Карпати, 1954, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерехтливо — мерехтли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мерехтливо — Присл. до мерехтливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мерехтливо — МЕРЕХТЛИ́ВО. Присл. до мерехтли́вий. Бронзові свічники по кутках мерехтливо блимали вогниками і химерні тіні гойдалися через усю стіну (Н. Рибак); Навкруги густішала й густішала темнота, .. і єдиним джерелом світла були тоді зорі, що мерехтливо переливалися вгорі (С. Скляренко). Словник української мови у 20 томах