меритократія

МЕРИТОКРА́ТІЯ, ї, ж.

Концепція, в основу якої покладено принцип висування на керівні посади найбільш здібних людей з усіх соціальних прошарків.

Значення в інших словниках

1. меритократія — меритокра́тія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. меритократія — -ї, ж. 1》 Влада, правління людей, що мають видатні здібності, яка (згідно з утопічною теорією деяких соціологів) має заступити капіталізм; соціальний прошарок, що складається з таких людей.  Великий тлумачний словник сучасної мови