меритократія

МЕРИТОКРА́ТІЯ, ї, ж.

Концепція, в основу якої покладено принцип висування на керівні посади найбільш здібних людей з усіх соціальних прошарків.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меритократія — меритокра́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. меритократія — -ї, ж. 1》 Влада, правління людей, що мають видатні здібності, яка (згідно з утопічною теорією деяких соціологів) має заступити капіталізм; соціальний прошарок, що складається з таких людей. Великий тлумачний словник сучасної мови