меритократія
МЕРИТОКРА́ТІЯ, ї, ж.
Концепція, в основу якої покладено принцип висування на керівні посади найбільш здібних людей з усіх соціальних прошарків.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- меритократія — меритокра́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- меритократія — -ї, ж. 1》 Влада, правління людей, що мають видатні здібності, яка (згідно з утопічною теорією деяких соціологів) має заступити капіталізм; соціальний прошарок, що складається з таких людей. Великий тлумачний словник сучасної мови