меритократія

меритокра́тія

-ї, ж.

1》 Влада, правління людей, що мають видатні здібності, яка (згідно з утопічною теорією деяких соціологів) має заступити капіталізм; соціальний прошарок, що складається з таких людей.

2》 Форма суспільства, в якому успіхи в освіті та соціальному статусі є результатом здібностей та індивідуальних зусиль.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. меритократія — меритокра́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. меритократія — МЕРИТОКРА́ТІЯ, ї, ж. Концепція, в основу якої покладено принцип висування на керівні посади найбільш здібних людей з усіх соціальних прошарків. Словник української мови у 20 томах