мерлий
МЕ́РЛИЙ, а, е, перев. у знач. ім., розм., рідко.
Мертвий (у 1 знач.); померлий.
Покинь живе, та шукай мерлого! (Номис);
Прочуємо, що десь мерлу знайдено – їде батько на неї подивитися (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)МЕ́РЛИЙ, а, е, перев. у знач. ім., розм., рідко.
Мертвий (у 1 знач.); померлий.
Покинь живе, та шукай мерлого! (Номис);
Прочуємо, що десь мерлу знайдено – їде батько на неї подивитися (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)