месьє
МЕСЬЄ́, МСЬЄ, рідше МОСЬЄ́, невідм., ч.
Увічливе називання чоловіка у Франції та деяких інших країнах, приєднуване звичайно до прізвища.
У третій чверті того року до гімназії прибув замість симпатичної, але хворої на туберкульоз викладачки французької мови Софії Нарцизівни справжній француз, мало не з самого Парижа, месьє Шарль (Б. Антоненко-Давидович);
– Це француз! – пояснила Хомі землячка. – Мосьє Жан! (О. Гончар);
Кого я бачу! Це ви, мсьє Юркевич? Яка зустріч! (І. Кочерга);
Потім все ж таки Богдась примітив – мсьє Пассек далеко жвавіше розмовляє з мамою, коли Богдася немає з ними (О. Іваненко);
// Увічливе звертання до чоловіка у Франції та деяких інших країнах.
Словник української мови (СУМ-20)