месія
МЕСІ́Я, ї, ч. (з великої літери).
1. В іудейській релігії – очікуваний визволитель єврейського народу.
Мітла огненная світила, Неначе сонце, і дивилась На ту ослицю, що несла в Єгипет кроткую Марію І нарожденного Месію (Т. Шевченко);
Невідомо, кого Понтій Пілат вважав небезпечнішим злочинцем: зелотського вождя Бар-Аббу чи пророка Га-Ноцрі, якого простолюд величає Месією. Адже римляни старалися не втручатися до релігійних суперечок підкорених народів (з газ.);
// У християнській релігії – найменування Ісуса Христа як визволителя від гріхів, рятівника людства.
Відказує жінка Йому [Ісусу Христу]: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам (Біблія. Пер. І. Огієнка).
2. (з малої літери), перен. Про того, в кому бачать рятівника, визволителя.
– То хто ж у вас месія? Ти? – спитав Попов, збиткуючись. – Чи Костомаров? (Василь Шевчук);
Сполучені Штати намагаються виступати в ролі месії і перенести свої “правила гри” на весь світ (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)