месія
МЕСІ́Я, ї, ч. В іудейській і християнській релігіях — посланець божий, який ніби має з’явитися для врятування людства від зла.
Безсилля пригнічених рабів у боротьбі з гнобителями породило віру в появу месії (Наука.., 3, 1958, 36);
Мітла огненная світила, Неначе сонце, і дивилась На ту ослицю, що несла в Єгипет кроткую Марію І нарожденного месію (Шевч., II, 1953, 315);
// перен. Про того, в кому бачать рятівника, визволителя.
Інколи прорветься [П. Тичина] вигуком — закликом до нового месії: І Бєлий, і Блок, і Єсєнін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя! (Еллан, II, 1958, 78).
Словник української мови (СУМ-11)