метання
МЕТА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. мета́ти.
При облозі міст вони [монголи] користувалися облоговими машинами для метання каменів та посудин з вогняною рідиною і таранами для розбивання мурів (з наук. літ.);
На смарагдовому полі стадіону довжелезні білі смуги вже визначили сектор для метання диска (В. Собко).
2. Дія за знач. мета́тися.
Ігнатьєв знову пересів до столу. В усіх його поривчастих нервових метаннях по директорському кабінету було щось істеричне, розпачливе, мало не трагічне (В. Собко).
Словник української мови (СУМ-20)