Словник української мови в 11 томах

метання

МЕТА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. мета́ти.

При облозі міст вони [монголи] користувалися облоговими машинами для метання каменів та посудин з вогняною рідиною і таранами для розбивання мурів (Іст. СРСР, І, 1956, 75);

На смарагдовому полі стадіону довжелезні білі смуги вже визначили сектор для метання диска (Собко, Стадіон, 1954, 8).

2. Дія за знач. мета́тися.

Ігнатьєв знову пересів до столу. В усіх його поривчастих нервових метаннях по директорському кабінету було щось істеричне, розпачливе, мало не трагічне (Собко, Справа.., 1959, 70);

Розповідь про метання Ониська Скиби від біднячки Варки до дочки куркуля Христі, його марні намагання поладити з куркулями могли б стати основою для створення цікавої історії про суперечливий, складний шлях частини селянства до усвідомлення справедливості ідей Радянської влади (Рад. літ-во, 3, 1957, 13).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. метання — мета́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. метання — -я, с. 1》 Дія за знач. метати. 2》 Дія за знач. метатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. метання — МЕТА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. мета́ти. При облозі міст вони [монголи] користувалися облоговими машинами для метання каменів та посудин з вогняною рідиною і таранами для розбивання мурів (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах