метання
МЕТА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. мета́ти.
При облозі міст вони [монголи] користувалися облоговими машинами для метання каменів та посудин з вогняною рідиною і таранами для розбивання мурів (Іст. СРСР, І, 1956, 75);
На смарагдовому полі стадіону довжелезні білі смуги вже визначили сектор для метання диска (Собко, Стадіон, 1954, 8).
2. Дія за знач. мета́тися.
Ігнатьєв знову пересів до столу. В усіх його поривчастих нервових метаннях по директорському кабінету було щось істеричне, розпачливе, мало не трагічне (Собко, Справа.., 1959, 70);
Розповідь про метання Ониська Скиби від біднячки Варки до дочки куркуля Христі, його марні намагання поладити з куркулями могли б стати основою для створення цікавої історії про суперечливий, складний шлях частини селянства до усвідомлення справедливості ідей Радянської влади (Рад. літ-во, 3, 1957, 13).
Словник української мови (СУМ-11)