метатеза
МЕТАТЕ́ЗА, и, ж., лінгв.
Мимовільна перестановка двох сусідніх звуків у слові, напр.: “тарілка” замість “талірка” (з німецької Teller), російське “мрамор” замість “мармор” (з латинської marmor) та ін.
Ім'я Фрол .. виникло в результаті метатези від іншого імені – Флор (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)