метафізик

МЕТАФІ́ЗИК, а, ч.

1. Послідовник метафізики, метафізичних поглядів, переконань.

Метафізики, відриваючи думку від діяння, переносять її в безплідну ділянку чисто словесних, логічних формул (з публіц. літ.).

2. заст. Філософ, який займається питаннями, що виходять за межі досліду; філософ узагалі.

3. перен. Людина, схильна до абстрактних розумувань.

Значення в інших словниках

1. метафізик — метафі́зик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. метафізик — -а, ч. 1》 Послідовник метафізики, метафізичних поглядів, переконань. 2》 заст. Філософ, який займається питаннями, що виходять за межі досліду; філософ узагалі. 3》 перен. Людина, схильна до абстрактних розумувань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. метафізик — ФІЛО́СОФ (фахівець з філософії), ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст.; МЕТАФІ́ЗИК заст. (той, хто переважно займається питаннями, що виходять за межі досліду). У Європі, серед греків розумніші люди, філософи (любомудри) стали навчати, що всі люди однакові (М.  Словник синонімів української мови
4. метафізик — Метафі́зик, -ка; -зики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. метафізик — МЕТАФІ́ЗИК, а, ч. 1. Послідовник метафізики, метафізичних поглядів, переконань. Метафізики, відриваючи думку від діяння, переносять її в безплідну ділянку чисто словесних, логічних формул (Про мист. театру, 1954, 186). 2. заст.  Словник української мови в 11 томах