метикований
МЕТИКО́ВАНИЙ, а, е, розм.
Який добре метикує; кмітливий, тямущий.
– Правда, ти метикований і маєш вчитися тільки на медаль (М. Стельмах);
// на (в) чому. Досвідчений у якій-небудь справі.
Батальйон товариша Шведа .. був метикований на нічній плавбі без компасів і лоцій (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)