методизм
МЕТОДИ́ЗМ¹, у, ч.
Послідовність у роботі, викладі чого-небудь.
МЕТОДИ́ЗМ², у, ч.
Протестантське віровчення, поширене головним чином у США, Великобританії, що вимагає послідовного дотримання релігійних приписів.
На основі секти моравських братів виникає рух методизму, очолений братами Веслі: починаючи від 1744 р. методисти проводили щорічні конференції, а давні пісенники були кодифіковані в новій, прийнятій сектою книзі гимнів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)