метр

МЕТР¹, а, ч.

1. Основна одиниця довжини у метричній системі мір, що дорівнює ста сантиметрам.

Вся Франція і північна Італія до Рима в снігу.., в Мілані снігу на три метри завтовшки, і навіть Генуя біла (Леся Українка);

Хвилеріз підноситься над водою – з боку гавані на чверть метра, з боку моря – на два метри, метрів зо три завширшки і з кілометр завдовжки (Ю. Яновський).

2. Лінійка або стрічка такої довжини з сантиметровими поділками, що використовується для вимірювання чого-небудь.

В кишеньку піджака клав [учитель] два олівці – простий і червоно-синій з металевим наконечником, в іншій кишені був складаний метр (П. Автомонов);

Дід Йосип давав лад, вказував жінкам, які балки витягати із згарища, вимірював метром довжину (Д. Бедзик).

△ (1) Складови́й кубі́чний метр – одиниця виміру дров, дощок і т. ін.

Дрова, хворост і пеньки облічують складовими кубічними метрами (з наук.-попул. літ.).

МЕТР², а, ч.

1. Певне співвідношення наголошених і ненаголошених складів у віршовому рядку; віршовий розмір.

А в голові, знов, каламутно зачав виринати якийсь невідомий вірш, без слів, і без змісту, і без метра (А. Кримський);

Те, що Рильський прихильник класичних метрів, не виключає, однак, і його вправності в галузі вільного вірша (верлібра) і частого вживання білого вірша (з наук. літ.).

2. У музиці – система організації ритму, послідовність чергування сильних і слабких доль у такті.

Відзначає [М. В. Лисенко] в українських народних піснях величезну метроритмічну різноманітність, доводить, що змінний метр, складні такти, асиметричність будови тощо є характерними ознаками значної частини українських пісень (з наук. літ.).

МЕТР³, а, ч., книжн., часто ірон.

Учитель, наставник (у 1 знач.).

Мовні засоби поезії боротьби Лесі Українки та І. Франка, якого письменниця вважала учителем, метром, були провідними в розвитку мистецтва слова цієї доби (з наук. літ.);

Михайль – мій колишній метр. А загалом – він ватажок лівих поетів нашої країни. Футурист, що йому завше бракувало якоїсь дрібниці, щоб бути повним (Ю. Яновський);

// Шаноблива назва людини, видатної своїми обдаруваннями і знаннями.

Значення в інших словниках

1. метр — метр 1 іменник чоловічого роду одиниця довжини; лінійка метр 2 іменник чоловічого роду розмір метр 3 іменник чоловічого роду, істота учитель; майстер  Орфографічний словник української мови
2. метр — I -а, ч. 1》 Міжнародна одиниця довжини 1 м = 1 650 763,73 довжини хвилі оранжевої лінії стабільного ізотопу 86Kr; метр дорівнює довжині шляху, що його світло долає у вакуумі за 1/299 792 458 частки секунди (м).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. метр — (від гр. metron — міра, розмір) — система організації музичного ритму, що полягає у впорядкуванні послідовності чергування сильних і слабких долей. М. є важливим засобом організації музичної мови і має виключно велике виражальне значення.  Словник-довідник музичних термінів
4. метр — А, ч., комп. 1 Мегабайт. Фільм стандартно займає сімсот метрів.  Словник сучасного українського сленгу
5. метр — (-а) ч.,комп., жарт. Мегабайт, одиниця виміру кількости інформації. БСРЖ, 349, КСМС.  Словник жарґонної лексики української мови
6. метр — • метр (грец. μέτρον — міра, розмір) у віршуванні — у широкому розумінні це внутр. принцип організації віршової мови, що характеризується кількістю або якістю і послідовністю складових елементів вірша.  Українська літературна енциклопедія
7. метр — I (франц. metre, від грец. μέτρον – міра) 1. Одиниця довжини в Міжнародній системі одиниць. М. дорівнює довжині 1650763,73 хвилі світла, випромінюваного у вакуумі, що відповідає переходові між рівнями 5р10 і 5d5 атома криптону 86. II (від грец.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. метр — (м) одиниця довж. у системі СІ; шлях, що його проходить світло у вакуумі за 1/299792458 с; раніше використовували платино-іридієвий еталон метра.  Універсальний словник-енциклопедія
9. метр — НАСТА́ВНИК (той, хто наставляє, дає напучення), МЕ́НТОР книжн. заст., ірон., НАПУ́ТНИК заст.; УЧИ́ТЕЛЬ (ВЧИ́ТЕЛЬ), МЕТР книжн. заст., ірон.  Словник синонімів української мови
10. метр — Метр, ме́тра (міри) і ме́тру (розміру); ме́три  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. метр — МЕТР¹, а, ч. 1. Основна одиниця довжини у метричній системі мір, що дорівнює ста сантиметрам. Вся Франція і північна Італія до Рима в снігу.., в Мілані снігу на три метри завтовшки, і навіть Генуя біла (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
12. метр — рос. метр I 1. Учитель, вихователь. 2. Шаноблива назва людини. видатної своїми знаннями, обдаруванням, професіоналізмом. II 1. Одиниця довжини в Міжнародній системі одиниць.  Eкономічна енциклопедія
13. метр — (грец.) 1. Міра довжини. 2. Засіб формоутворення у архітектурі та образотворчому мистецтві, який полягає у рівномірному поділу просторових відрізків, мас, обсягів, для чого передбачає використання модуля.  Архітектура і монументальне мистецтво