миза
МИ́ЗА, и, ж.
Розташована окремо за містом садиба з сільськогосподарськими будівлями (перев. у Прибалтиці).
Казали, що тепер весна, що в саду коло зруйнованої мизи чули солов'я (С. Васильченко);
Нам довелося лютим боєм брати Для нас незнану мизу Вієсати (Я. Шпорта).
Словник української мови (СУМ-20)