Словник української мови у 20 томах

мизатий

МИЗА́ТИЙ, МИДЗА́ТИЙ, а, е, діал.

Щокатий.

Він угледів між молодицями найпоганшу, огрядну, таранкувату та мизату (І. Нечуй-Левицький);

Коло Уляни тихенькими курчатками горнуться онуки: білявий хлопчик років десяти, вже пастушок, і мизата дівчинка років чотирьох (Григорій Тютюнник);

Біля церкви мидзатий чернець, з копою рудого волосся на голові, торгував “святою водою” (П. Панч).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. мизатий — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
  2. мизатий — мидзатий, -а, -е, діал. Щокатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мизатий — МИЗА́ТИЙ, МИДЗА́ТИЙ, а, е, діал. Щокатий. Він угледів між молодицями найпоганшу, огрядну, таранкувату та мизату (Н.-Лев., III, 1956, 362); Коло Уляни тихенькими курчатками горнуться онуки: білявий хлопчик років десяти, вже пастушок...  Словник української мови в 11 томах