мизатий
МИЗА́ТИЙ, МИДЗА́ТИЙ, а, е, діал.
Щокатий.
Він угледів між молодицями найпоганшу, огрядну, таранкувату та мизату (І. Нечуй-Левицький);
Коло Уляни тихенькими курчатками горнуться онуки: білявий хлопчик років десяти, вже пастушок, і мизата дівчинка років чотирьох (Григорій Тютюнник);
Біля церкви мидзатий чернець, з копою рудого волосся на голові, торгував “святою водою” (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мизатий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- мизатий — мидзатий, -а, -е, діал. Щокатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мизатий — МИЗА́ТИЙ, МИДЗА́ТИЙ, а, е, діал. Щокатий. Він угледів між молодицями найпоганшу, огрядну, таранкувату та мизату (Н.-Лев., III, 1956, 362); Коло Уляни тихенькими курчатками горнуться онуки: білявий хлопчик років десяти, вже пастушок... Словник української мови в 11 томах