1. Словник української мови в 11 томах

мизатий

МИЗА́ТИЙ, МИДЗА́ТИЙ, а, е, діал. Щокатий.

Він угледів між молодицями найпоганшу, огрядну, таранкувату та мизату (Н.-Лев., III, 1956, 362);

Коло Уляни тихенькими курчатками горнуться онуки: білявий хлопчик років десяти, вже пастушок, і мизата дівчинка років чотирьох (Тют., Вир, 1964, 216);

Біля церкви мидзатий чернець, з копою рудого волосся на голові, торгував "святою водою" (Панч, Гомон. Україна, 1954, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мизатий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  2. мизатий — мидзатий, -а, -е, діал. Щокатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мизатий — МИЗА́ТИЙ, МИДЗА́ТИЙ, а, е, діал. Щокатий. Він угледів між молодицями найпоганшу, огрядну, таранкувату та мизату (І. Нечуй-Левицький); Коло Уляни тихенькими курчатками горнуться онуки: білявий хлопчик років десяти, вже пастушок... Словник української мови у 20 томах