мизкати
МИ́ЗКАТИ, аю, аєш, недок., що, розм.
Бруднити що-небудь внаслідок неохайного користування.
– Мизкай, мизкай одежу! – все мене мати було лають. – Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)МИ́ЗКАТИ, аю, аєш, недок., що, розм.
Бруднити що-небудь внаслідок неохайного користування.
– Мизкай, мизкай одежу! – все мене мати було лають. – Тобі що ні дай, то ти зараз замизкаєш (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)