милодан
МИЛОДА́Н, а, ч., заст.
Коханий (у 2 знач.).
Хорунжівні звеліла [бабуся] сидіти на полу, підібравши ноги під себе, не жахатись і, що вздрить, не боятись нічого і усе думати про свого милодана (Г. Квітка-Основ'яненко);
Коли б я зозуленька, То б я крильця мала. Сіла б, полетіла на чужую сторонку Шукать свого милодана (П. Чубинський).
Словник української мови (СУМ-20)