милостиво

МИ́ЛОСТИ́ВО.

Присл. до ми́лости́вий.

– Треба буде прохати Наталю, щоб вона, Яша, трохи повчила тебе історії там... географії, – милостиво розмовляє вона з Яковом (С. Васильченко);

На Беєвій горі його наздогнав Прокіп Тетеря, що їхав дрожками в район, і милостиво, хоч і з деякою понурістю, дозволив і старому під'їхати разом із ним до району (Григорій Тютюнник);

* Образно. Смерть досі милостиво обминала і восьму й другу камери (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. милостиво — ми́лости́во прислівник незмінювана словникова одиниця ми́лостиво прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. милостиво — Присл. до милостивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. милостиво — МИ́ЛОСТИ́ВО, Присл. до ми́лости́вий. — Треба буде прохати Наталю, щоб вона, Яша, трохи повчила тебе історії там… географії, — милостиво розмовляє вона з Яковом (Вас.  Словник української мови в 11 томах