милостиво

МИ́ЛОСТИ́ВО, Присл. до ми́лости́вий.

— Треба буде прохати Наталю, щоб вона, Яша, трохи повчила тебе історії там… географії, — милостиво розмовляє вона з Яковом (Вас., II, 1959, 59);

На Беєвій горі його наздогнав Прокіп Тетеря, що їхав дрожками в район, і милостиво, хоч і з деякою понурістю, дозволив і старому під’яхати разом із ним до району (Тют., Вир, 1962, 92);

*Образно. Смерть досі милостиво обминала і восьму й другу камери (Збан., Єдина, 1959, 174).

Значення в інших словниках

1. милостиво — ми́лости́во прислівник незмінювана словникова одиниця ми́лостиво прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. милостиво — Присл. до милостивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. милостиво — МИ́ЛОСТИ́ВО. Присл. до ми́лости́вий. – Треба буде прохати Наталю, щоб вона, Яша, трохи повчила тебе історії там... географії, – милостиво розмовляє вона з Яковом (С.  Словник української мови у 20 томах