миртовий
МИ́РТОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до мирт.
Миртове дерево;
// Зробл. з гілок мирта.
Старший дружба з миртовим вінком на полумиску, застеленим великою, квітчастою тонкою хусткою, вступив у сіни й застукав тричі в двері світлиці, де була панна молода (О. Маковей).
2. у знач. ім. ми́ртові, вих, мн. Родина дерев і кущів (переважно вічнозелених), багатих на ефірну олію, до якої входять мирт, евкаліпт, гвоздичне дерево та ін.
Словник української мови (СУМ-20)