миртовий

МИ́РТОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до мирт.

Миртове дерево;

// Зробл. з гілок мирта.

Старший дружба з миртовим вінком на полумиску, застеленим великою, квітчастою тонкою хусткою, вступив у сіни й застукав тричі в двері світлиці, де була панна молода (О. Маковей).

2. у знач. ім. ми́ртові, вих, мн. Родина дерев і кущів (переважно вічнозелених), багатих на ефірну олію, до якої входять мирт, евкаліпт, гвоздичне дерево та ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миртовий — ми́ртовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. миртовий — -а, -е. 1》 Прикм. до мирт. Миртове дерево. || Зробл. з гілок мирта. 2》 у знач. ім. миртові, -вих, мн.Родина дерев і кущів (перев. вічнозелених), багатих на ефірну олію, до якої входять мирт, евкаліпт, гвоздичне дерево та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. миртовий — МИ́РТОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до мирт. Миртове дерево; // Зробл. з гілок мирта. Старший дружба з миртовим вінком на полумиску, застеленим великою, квітчастою тонкою хусткою, вступив у сіни й застукав тричі в двері світлиці, де була панна молода (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах