мисочка
МИ́СОЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до ми́ска.
Вони [Івась з Галею] росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії [однієї] мисочки (Панас Мирний);
Мірошниченко, нагинаючись, кидає в мисочку сліпця гроші (М. Стельмах);
Сьогодні вдень Катря послідню мисочку борошенця витрусила, щоб спекти сяку-таку перепечайку (Панас Мирний);
* У порівн. Медуза. Морський холодець... Кругле, як мисочка, біле (Остап Вишня).
2. бот. Особливе утворення з частини листка або стебла, яке оточує основу плода або весь плід.
Кулястий жолудь при збереженні тих самих розмірів мисочки містив би значно менше поживних речовин, необхідних для розвитку зародка (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)