мисочка
МИ́СОЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до ми́ска.
Вони [Івась з Галею] росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії [однієї] мисочки (Панас Мирний);
Мірошниченко, нагинаючись, кидає в мисочку сліпця гроші (М. Стельмах);
Сьогодні вдень Катря послідню мисочку борошенця витрусила, щоб спекти сяку-таку перепечайку (Панас Мирний);
* У порівн. Медуза. Морський холодець... Кругле, як мисочка, біле (Остап Вишня).
2. бот. Особливе утворення з частини листка або стебла, яке оточує основу плода або весь плід.
Кулястий жолудь при збереженні тих самих розмірів мисочки містив би значно менше поживних речовин, необхідних для розвитку зародка (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мисочка — ми́сочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ми́сочки Орфографічний словник української мови
- мисочка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до миска. 2》 бот. Особливе утворення з частини листка або стебла, яке оточує основу плода або весь плід. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мисочка — МИ́СОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ми́ска. Вони [Івась з Галею] росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії мисочки (Мирний, IV, 1955, 70); Мірошниченко, нагинаючись, кидає в мисочку сліпця гроші (Стельмах, II, 1962, 323)... Словник української мови в 11 томах
- мисочка — Мисочка, -ки ж. 1) ум. отъ ми́ска. 2) Блюдце. Батя... почали виставляти на стіл стакани та мисочки. Левиц. І. Словник української мови Грінченка