1. Словник української мови в 11 томах

мисочка

МИ́СОЧКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до ми́ска.

Вони [Івась з Галею] росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії мисочки (Мирний, IV, 1955, 70);

Мірошниченко, нагинаючись, кидає в мисочку сліпця гроші (Стельмах, II, 1962, 323);

Сьогодні вдень Катря послідню мисочку борошенця витрусила, щоб спекти сяку-таку перепечайку (Мирний, IV, 1955, 287);

*У порівн. Медуза. Морський холодець… Кругле, як мисочка, біле (Вишня, І, 1956, 176).

2. бот. Особливе утворення з частини листка або стебла, яке оточує основу плода або весь плід.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мисочка — ми́сочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ми́сочки Орфографічний словник української мови
  2. мисочка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до миска. 2》 бот. Особливе утворення з частини листка або стебла, яке оточує основу плода або весь плід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мисочка — МИ́СОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ми́ска. Вони [Івась з Галею] росли укупочці, мов ті близнятка, годувалися з однії [однієї] мисочки (Панас Мирний); Мірошниченко, нагинаючись, кидає в мисочку сліпця гроші (М. Словник української мови у 20 томах
  4. мисочка — Мисочка, -ки ж. 1) ум. отъ ми́ска. 2) Блюдце. Батя... почали виставляти на стіл стакани та мисочки. Левиц. І. Словник української мови Грінченка